23 грудня 2022 р.

XYZZY Awards 2021

Підсумовано результати премії XYZZY Awards 2021: http://xyzzyawards.org/?p=576

В номінаціях “найкраща гра” та “найкращий сюжет” переміг твір Аманди Вокер “What Heart Heard Of, Ghost Guessed”. В цій грі відсутня одна з базових можливостей ІЛ - взаємодія з предметами навколишнього середовища - оскільки ми граємо за привида, який, вочевидь, не може фізично взаємодіяти будь з чим. Але за допомогою сильних емоцій ми можемо робити те, що зазвичай робить полтергейст - грюкати дверима, кидати та трощити речі і так далі. Дуже цікавий концепт, поєднаний з класичним сюжетом готичної літератури.

В номінаціях “найкраще письменництво” та “найкращий неігровий персонаж” переміг “Sting” Майка Руссо, автографічний та дуже особистий твір. В деяких оглядах його порівнюють з “Фотопією”, а це багато чого варте.

В номінації “найкраще використання інновацій” аж три переможця - “4x4 Archipelago” Агнешки Тшаски, реіграбельна RPG на Твайні; “Excalibur”, фанатська вікі про неіснуючий фантастичний телесеріал 70х років; та “Last Night of Alexisgrad” Міло ван Месдага, цікава спроба зробити ІЛ гру для двох гравців.

Найкращим технологічним досягненням став Gruescript, рушій, створений Робіном Джонсоном для власних ігор, який поєднує механіку поінт-н-клік та парсерну взаємодію з ігровим світом (наприклад, Detectiveland створений саме з його допомогою)


7 грудня 2022 р.


21 листопада 2022 р.

IFComp 2022

Закінчився конкурс інтерактивної літератури IFComp 2022. Цього року вперше за всю історію конкурсу жодна парсерна гра навіть не увійшла в top-3. А перші п’ять місць виглядають наступним чином:

  • 5 місце: Артур ДіБіанка, “Trouble in Sector 471”
  • 4 місце: Отем Чен, “The Archivist and the Revolution”
  • 3 місце: SV Лінвуд, “A Long Way to the Nearest Star”
  • 2 місце: Ебігейл Корфман, “The Absence of Miriam Lane”
  • 1 місце: Брендан Патрік Хеннесі, “The Grown-Up Detective Agency”

Всі ігри IFComp 2022


15 листопада 2022 р.

Дизайн гри Roadwarden: вплив та варіативність

Ціллю розробника гри Roadwarden, Ореуса Морале, було створити RPG, яка враховує відіграш ролі гравцем та відповідно реагує на це. Для цього автор використав різні наративні системи, які, реагуючи на вибір гравця, створюють варіативність та дозволяють суттєво впливати на гру. Наприклад, “алхімічний куб” замість жорсткого ланцюгу задач потребує набрати будь-яким чином необхідну для виконання квеста суму значень, а “бали дружби” та “пороги довіри” в діалогах з НІПами відкривають нові взаємодії, квести та підказки.

Звісно, не кожен вибір гравця повинен бути важливим та значущим. Тому вибори в Roadwarden розділені на чотири групи:

  • “філлери” - не впливають на сюжет, сприяють зануренню в світ гри
  • “перчинки” - невеликі вибори, які впливають на бали дружби чи характеристики персонажа
  • “дамби” - вибір, результати якого суттєво впливають на сюжет, але його наслідки можна тим чи іншим чином змінити або обійти
  • “спалені мости” - незворотні вибори, наслідки яких суттєво змінюють хід гри

Також ціллю розробника було створити враження, аби незалежно від дій гравця сюжет виглядав “канонічним”, послідовним. Для цього гра відслідковує значну частину виборів гравця, посилаючись на них пізніше та доводячи до логічного завершення. Навіть невеликі відсилки важливі, оскільки створюють ілюзію, наче гра справді відслідковує всі дії.

На жаль, зробити повністю нелінійну RPG неможливо, тому деякі частини Roadwarden довелося спростити. Автор намагався знайти баланс між створенням унікального контенту вручну та наративними системами, аби зберегти основну структуру гри, незважаючи на те, що іноді це призводить до неідеальних результатів та незграбних спрощень.

Більш докладно - в статті. Дуже рекомендую.

Aureus Morale, “Deep Dive: How to design for impact and narrative variance with Roadwarden”


8 листопада 2022 р.

Китайська комерційна ІЛ, хоча і схожа на західну, проте має свої особливості. Наприклад, дуже розповсюджене використання гібридних геймплейних елементів - битви, збирання предметів, ритм-ігри. Також велика увага приділяється соціальній складовій - гравці можуть змагатися один з одним, або вступати в гільдії та проходити бої разом, аби отримати необхідні для проходження предмети або переможні бали. Звісно, не обійшлося і без монетизації, коли гравці можуть купувати додаткових персонажів чи новий одяг для них. Але є і нетрадиційні приклади - в грі в жанрі інтерактивного кіно “Invisible Guardians” можна купувати квіти актрисам, що приймають участь у зйомках.


30 жовтня 2022 р.

Почався ECTOCOMP 2022, джем інтерактивної літератури в жанрі горор. Цього року в джемі приймає участь 35 робіт, є з чого вибрати.


12 жовтня 2022 р.

Реіграбельність та мультиплеєрний наратив

Шаді Таха ґрунтовно описує процес створення реіграбельного мультиплеєрного наративу на прикладі Doomsday Memories, мультиплеєрної візуальної новели, де вибори гравця впливають на характеристики персонажа та карткової колоди для боїв з монстрами. Геймплей в грі досить простий - відвідуємо локацію, робимо вибори, отримуємо характеристики, отримуємо різні фінали в залежності вид характеристик та виборів.

В наративних іграх автори покладаються на механіку виборів, які призводять до переходу між гілками оповідання. Але створення великої кількості виборів, які мають значення, дуже непроста справа. Наприклад, у нас є значущий вибір в кінці гри, і гравець хоче побачити інший фінал, зробивши інший вибір. Він починає гру спочатку, вже знаючи, які вибори приведуть його до потрібного фіналу, і має знов бачити той контент, що він вже бачив, і робити вибори, які вже робив - і це нудно. Модель Ігрових Просторів пояснює, чому це так: гравець починає гру в Ігровому Просторі (оточенні), для якого вже знайдено вирішення (шлях проходження). До того ж Контекст (параметри гри) не змінюється між ігровими сесіями, тому навіть якщо додати більше контенту, він буде відчуватися одноманітним.

В Doomsday Memories розробники підвіщили важливість характеристик та прив’язали їх до карткової системи бою. Наприклад, гравець може вирішити запобігти пограбуванню банку і отримати картку навички, або приєднатися до пограбування і отримати картку предмету. Таким чином вибори пов’язані з ігровим контекстом, і це заохочує гравця робити різні вибори в залежності від характеристик персонажа. Але цього недостатньо. Якщо певна послідовність виборів дає нам стовідсоткову перемогу над фінальним босом, зміна контексту нічого не дасть, гравці все одно будуть йти одним шляхом. Тому ігровий Контекст має відрізнятися з самого початку, і це має бути помитно для гравця. В Doomsday Paradise є різні системи для цього - побачення (щоб зустрітися з усіма красунями, доведеться робити зовсім різні речі), квести (додаткові завдання, які заохочують проходити гру іншим шляхом), та рандомізація (випадкові події, нагороди за новий рівень, картки в стартовій руці, вороги та боси і т.п.)

Мультиплеєрний наратив має включати в себе взаємодію між гравцями. Здебільшого в наративних мультиплеєрних іграх кожен гравець робить щось сам по собі та отримує своє власне оповідання, але це не інтерактивно. Тому розробники поділили вибори на глобальні, які впливають на всіх гравців, та локальні, що впливають лише на одного гравця. Глобальні вибори можуть потребувати зусиль декількох гравців - наприклад, три з чотирьох гравців в групі мають проголосувати за те, щоб служити Королю Щурів та отримати цей фінал. Таким чином, один гравець починає ланцюжок подій, потім група гравців приймає в ньому участь, роблячи свої індивідуальні вибори, і результат групових та індивідуальних виборів об’єднується, створюючи фінал, унікальний для кожного гравця.

Висновки:

  • Вибори мають впливати на результат гри
  • Вибори мають бути контекстуально кращі один одного, аби бути цікавими
  • Всі результати вибору мають бути корисні, інакше рішення стає очевидним та нецікавим
  • Зміна рішень гравця на початку гри має більший вплив, ніж пізніше
  • Вибори, які прив’язані до контексту гри, сприймаються свіжими навіть при перепроходженні
  • Якщо змінювати стан гри якомога раніше, це заохочує гравців приймати інші рішення

Shadi Taha, “Curating meaningful multiplayer narrative choices in ‘Doomsday Paradise’


3 жовтня 2022 р.

Розпочався IFComp 2022, щорічний конкурс інтерактивної літератури. Цього року на ньому представлений 71 твір. Кожен може бути членом журі, і, як і раніше, для цього потрібно оцінити хоча б п’ять ігор.


29 вересня 2022 р.

Вийшов черговий випуск електронного журналу ChoiceBeat, присвяченого візуальним новелам, інтерактивній літературі та іншим формам текстових ігор. В цьому випуску, окрім іншого контенту, є огляд та інтерв’ю з розробниками візуальної новели “Ukraine War Stories”.

“ChoiceBeat: Issue 5”


27 вересня 2022 р.

Типові проблеми з сюжетами

Орен Ашкеназі пише про шість проблем, які він найчастіше зустрічає в творах початківців, та що з ними робити.

  1. Бездіяльний головний герой, який лише реагує на навколишні події, але нічого не робить самостійно.
  • надати герою навички для вирішення проблем
  • якщо у героя не може бути таких навичок, надати унікальну здібність
  1. Зайві персонажі, які не потрібні для цілей оповідання
  • залишити фонових персонажів на фоні
  • прибрати зайвих персонажів з сюжету
  • якщо персонаж вам дорогий, дати йому більше місця або навіть зробити головним героєм
  • поєднати декількох персонажів в одного, скомбінувавши їх риси та здібності
  1. Незначні ставки, коли цілі центрального конфлікта неважливі
  • ставкою має бути значна зміна в житті головного героя чи дорогих йому людей
  • запобігання втратам для читачів має більше значення, ніж отримання вигоди
  • в легких історіях сфокусуйтеся на відносинах, а не на фізичній небезпеці
  1. Сюжетні лінії, які не зв’язані з основним сюжетом
  • спробуйте прибрати їх та подивитися, чи можна розповісти історію без них
  • зробити окремий твір з цим побічним сюжетом
  • скористайтеся передвіщанням, щоб надати важливість сюжетним лініям
  1. Персонажі, які існують виключно для подання експозиції
  • визначитися, що повинен знати читач, та передати цю інформацію через дії головного героя
  • якщо вам треба розповісти про якийсь аспект історії заздалегідь, покажіть, як він впливає на поточні події
  1. Незагрозливі антагоністи
  • антагоніст має бути достатньо потужним, аби на початку сюжету перемогти героя у прямому зіткненні
  • головний герой може ставати сильнішим, та не має перемогти легко
  • цілі антагоніста мають бути категорично неприйнятними для головного героя

Oren Ashkenazi, “Six Common Storytelling Problems in New Manuscripts”